Контрольна робота з теми «Взаємодія тіл. Сила.» 7 клас

Контрольна робота з теми «Взаємодія тіл. Сила.»

1 варіант

1. (1б) Що прийнято за одиницю сили ?

     а) кг;

     б) Н;

     в) м;

     г) Н^.м.

2. (1б) Яка сила спричиняє рух крапель дощу до землі ?

     а) пружності;

     б) тертя;

     в) земного тяжіння;

     г) реакції опори.

3. (1б) Явище збереження швидкості тіла сталою за відсутності дії на нього інших тіл називається :

     а) дифузією;

     б) інерцією;

     в) взаємодією;

     г) механічним рухом.

4.(1,5б)  Яка маса кошика яблук, якщо на нього діє сила тяжіння 500 Н ?

5. (1,5б) Який коефіцієнт жорсткості пружини, якщо сила 20 Н розтягує пружину на 4 см ?

6.(3б) Яка маса алюмінієвого бруска розміром  4 см х 2,5 см х 0,8 см, якщо густина алюмінію 2700 кг/м³? 

8. (3б) Статуетка об^,ємом 150 см³ притягується Землею із силою 4 Н . З якого матеріалу може бути зроблена статуетка?

Варіант 2

1. (1б) Який прилад використовують для вимірювання сили ?

     а) спідометр;

     б) терези;

     в) динамометр;

     г) термометр.

2. (1б) Як спрямована сила тяжіння ?

     а) вертикально вгору;

     б) вертикально вниз;

     в) в напрямі руху тіла;

     г) проти напряму руху тіла.

3. (1б) Силу ,  що виникає під час деформації , називають :

     а) силою пружності;

     б) вагою тіла;

     в) силою тертя;

     г) силою тяжіння.

 4.(1,5б)Яка маса ящика цвяхів вагою 98 Н ?

5. (1,5б) На скільки видовжиться пружина жорсткістю 200 Н/м , якщо до неї підвісили тіло вагою 50 Н ?

6.(3б) У льох завдовжки 5 м і завширшки 3 м насипали шар картоплі висотою 60 см. Яка маса картоплі у льоху, якщо густина насипної картоплі становить 0,7 г/см³?

7. (3б) З якою силою треба підтримувати знизу пакет із 3-літровою банкою води, якщо його ручки витримують силу 25 Н, а маса порожньої банки 420 г ?

контрольна робота з фізики "електричний струм у різних середовищах" 9 клас

Контрольна робота з теми «Електричний струм у різних середовищах»

1.Напрямлений рух яких частинок створює електричний струм у металах?

А атомів
Б протонів
В вільних електронів
Г вільних позитивних і негативних йонів

2.Процес виділення речовини на електродах під час протікання електричного струму через розчини або розплави електролітів називають
А йонізацією
Б рекомбінацією
В електролізом
Г електричним розрядом

3.Де застосовують тліючий газовий розряд?
А у прожекторних установках
Б в електрозварювальних установках
В у неонових рекламних трубках
Г у дугових електропечах

3.Установіть логічні пари:
1.напівпровідники n-типу
2.напівпровідники р-типу
3.електронна провідність
4.власна провідність напівпровідника
А напівпровідники, у яких основними носіями зарядів є дірки
Б напівпровідники, у яких основними носіями зарядів є вільні електрони
В провідність напівпровідника, зумовлена рухом вільних електронів
Г провідність чистого напівпровідника, в якому електричний струм створює однакова кількість вільних електронів та дірок
Д провідність напівпровідника, зумовлена рухом дірок

4.Скільки часу триває покриття виробу шаром срібла масою 447,2мг при силі струму 0,8А?

5.При електролітичному способі одержання 180 г хрому затрачається енергія 16МДж. За якої напруги ведеться електроліз?

Презентація до уроку Густина речовини. Розв’язування задач.

Презентація в виді силки.


Презентація в виді "телевізор"

Густина речовини. Розв’язування задач.

Тема: Густина речовини. Розв’язування задач.

Мета:

навчальна: закріпити теоретичні знання з теми «Густина речовини», формувати навички розв’язування задач на зв’язок маси тіла, його об’єму та густини.

розвиваюча: розвивати уміння застосовувати набуті знання у стандартних та нестандартних ситуаціях, працювати самостійно та у групах; розвивати  фізичне мислення учнів, їхні творчі здібності, вміння аналізувати та робити висновки.

виховна: виховувати уважність, взаємоповагу, наполегливість, культуру мови та записів, їх охайність.

Тип уроку: урок розв’язування задач.

Хід уроку

1.Організаційний момент.

2.Актуалізація опорних знань. ( слайди )

 Виберіть правильну відповідь:

1.Є два шматки того самого пластиліну. Маса більшого шматка 200г, меншого – 25 г.

А.Густина пластиліну залежить від маси шматка пластиліну.

Б. Густина пластиліну залежить від об’єму шматка пластиліну.

В. Густина пластиліну не залежить ні від його маси, ні від його об’єму.

Г.Густина більшого шматка пластиліну більша, ніж густина меншого.

2. У ювелірному магазині продається золотий браслет масою 100г.

А.Об’єм браслета менший за 5 см³.

Б. Об’єм 1 г золота дорівнює 19,3 см^3.

В.Якщо нагріти браслет, його густина збільшиться.

Г.Маса 1 см³ золота дорівнює 19,3г.

3.Установіть логічні пари: до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть один відповідник, позначений буквою

1.Маса тіла – це фізична величина …

2.Густина речовини – це фізична величина …

3.Масу тіла можна визначити …

4. Густину речовини можна визначити …

А…. за допомогою зважування.

Б….знайшовши відношення маси речовини до об’єму, зайнятого цією речовиною.

В….що характеризує здатність тіл притягуватися до інших тіл завдяки гравітаційній взаємодії.

Г…що характеризує цю речовину.

Д….знайшовши відношення об’єму, зайнятого речовиною, до маси цієї речовини.

2.Розв’язування задач.

Сьогодні на уроці ми будемо формувати вміння розв’язувати задачі з теми «Густина речовини».

Отже, пригадаємо формули, які ми вивчили на минулому уроці.

(учні на дошці записують формули)

Молодці. Тепер перед нами надзвичайно важлива задача – навчитися розв’язувати задачі. Велике прохання: зверніть увагу, будь-ласка, на оформлення. Записи у зошиті повинні бути точними, чіткими, охайними та відповідати вимогам до оформлення задач з фізики.

1.Обчисліть густину латуні, якщо латунний циліндр масою 170 кг має об’єм 0,02 м³.

Відповідь:  8500 кг/ м³.

2.В автомобільний бак вміщується 71 кг палива, густина якого 710 кг/ м³. Знайти об’єм автомобільного баку.

Відповідь:  0, 1 м³.

3.Яка маса скляної пластинки  розмірами 10х6х2 см? Густина скла 2500 кг/м³.

Відповідь:  0,3 кг.

4.Маса сталевої деталі  об’ємом 300 см³  становить1,56 кг. Суцільна  чи  порожниста ця деталь? Якщо порожниста, то знайдіть об’єм порожнини.

Відповідь: деталь  має порожнину об’ємом 0, 0001 м³ = 100 см³.

5.Олов'яний брусок об'ємом 100 см³ і свинцевий брусок об'ємом 200 см³ розплавили та виготовили сплав. Яка густина сплаву?

Відповідь:  густина сплаву 9,97 г/см³.

3.Висновок.

Дай відповіді на запитання: що я знав? що я дізнався? що я хочу дізнатися?

4.Домашнє завдання.

 Повторити параграф 10.

Виконати вправи  5.25, 5.34, 5.47 із збірника задач.

Література

1.  Фізика. 7 клас / Божинова Ф.Я., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О. — Х.: Ранок, 2008.— 191 с.

2.  Фізика. 7 клас:  Збірник задач / Гельфрат І.М. – Х.: Веста, 2011.- 64 с.

3. Фізика. 7 клас:  навчальне видання / Кононіченко С.П. – Х.:Країна мрій, 2007. -  96 с.

Презентація до уроку.

Презентація в виді силки.

Презентація в виді "телевізор"

Урок у 7 класі. Густина речовини.

Тема: Густина речовини

Мета:

навчальна: сформувати в учнів поняття густини як величини, що характеризує речовину, та одиниці її вимірювання;

навчити експериментально визначати густину твердого тіла;

формувати вміння користуватися таблицями, порівнювати густини

різних речовин,  застосовувати здобуті знання при розв’язуванні

задач.

розвиваюча:розвивати навички самостійної роботи, фізичне мислення учнів, їхні творчі здібності, вміння аналізувати та робити висновки.

виховна:виховувати любов та зацікавленість до вивчення фізики.

Тип уроку: Засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Демонстрації:

зважування соснових брусків однакового об’єму, зважування дубових брусків однакового об’єму, зважування соснового і дубового брусків однакового об’єму.

Обладнання:

Терези з важками; лінійка; дубові та соснові бруски однакового об’єму.

Хід уроку

1.Організаційний момент.

2.Актуалізація опорних знань.  (усне опитування) слайд

1.Які властивості тіла характеризує маса?

2.Яким символом позначають масу?

3. У яких одиницях вимірюють масу тіл?

4. Яку одиницю маси використовують в Міжнародній системі одиниць СІ?

5. Як можна визначити масу тіла?

3. Створення проблемної ситуації.

Як можна визначити масу кам’яного вугілля у Донецькому басейні?

(Версії учнів)

Так як жодний із запропонованих способів для визначення величезних мас не підходить, спробуємо розв’язати задачу іншим способом. Для цього нам потрібно розглянути нову тему.

4. Оголошення теми та мети уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

1) Демонстрація дослідів.

1.    Зважування соснових брусків  однакових об’ємів; ( терези у рівновазі )

2.    Зважування дубових брусків  однакових об’ємів; ( терези у рівновазі )

Отже, маси тіл однакові, якщо вони виготовлені з однієї речовини і мають однакові об’єми.

3.    Зважування соснового і дубового брусків однакових об’ємів; ( терези не у рівновазі )

Отже, маси тіл різні, якщо вони виготовлені з різних речовин, хоча й мають однакові об’єми. слайд

Виходить , треба ввести фізичну величину, яка б характеризувала масу тіла в одиниці об'єму. У країні Фізика  є така величина. Вона дуже відома та поважна особа. Перед знайомством з нею нам, дорогі семикласники, слід провести невелике  дослідження.

2) Дослідження.

Клас ділимо на групи.

Перша група.

Працює з сосновими брусками різних  об’ємів.  Учні виконують необхідні вимірювання та  знаходять об ‘єми  даних тіл.

Друга група виконує аналогічну роботу з дубовими брусками різних об’ємів.

Третя і четверта групи  визначають маси  соснових та дубових брусків  відповідно з допомогою терезів.

3)Аналіз результатів досліджень.

Знаходимо відношення маси брусків  та  їх об ‘ємів. ( Перша і друга групи опрацьовують результати для соснових брусків, третя та четверта – для дубових ). Оголошуємо результати. Перша і друга група отримали рівні результати. Третя та четверта групи теж отримали рівні результати.

Отже, відношення маси соснового бруска до його об ‘єму не залежить від розмірів бруска. Відношення маси дубового бруска до його об ‘єму  теж не  залежить від розмірів бруска. Значить існує фізична величина, що характеризує певну речовину. Зустрічайте її. Це – густина.

До класу заходить дівчина.

4)Введення поняття густини.

слайд

Доброго дня, семикласники. Я жителька країни Фізика. Належу до знатної родини фізичних величин. Я характеризую певну речовину і

показую, чому дорівнює маса речовини, узятої в об'ємі 1 м³ (або 1 см³).

Густина — фізична величина, що дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму.

Для визначення густини треба масу досліджу­ваного тіла поділити на його об'єм:

                                     Густина=маса/об*єм

Позначивши густину грецькою літерою ρ (ро), масу – латинською літерою т, а об'єм – літе­рою V, одержимо формулу  .

Я особа незалежна. Не залежу ні від маси речовини, ні від її об’єму. Якщо збільшити об’єм тіла, наприклад, у три рази, то й маса збільшиться в три рази, а густина залишиться незмінною.

Встановимо одиницю густини. Якщо основна одиниця маси – 1 кг, а основна одиниця об’єму – 1 м³ , то основна одиниця густини 1 кг/м³. На практиці часто застосовують іншу одиницю 1 г / см³. Ці дві одиниці пов’язані між собою:  1г/ см³ = 1000 кг/ м³ .

Дякую тобі , пані Густина, що прийшла познайомитись із моїми учнями.  Знаю, що маєш багато справ і поспішаєш. Тому, не смію тебе затримувати. З твого дозволу  я  продовжу  розповідь про таблиці густин. До побачення.

5) Таблиці густин та фізичний зміст густини.

Існують таблиці густин, за допомогою яких можна визначити густини твердих тіл, рідин та газів, а також порівняти їх між собою.

Розглянемо приклад.

Знайдемо густину заліза за таблицєю. Вона становить 7800 кг/ м³ або 7,8 г /см³. Це означає, що маса одного кубічного метра заліза становить 7800 кг, або маса одного сантиметра кубічного становить 7,8 г.

Що означає, що густина речовини дорівнює 2500 кг / м³, що це за речовина?

Знайдемо за таблицею та порівняємо густину тієї самої речовини в твердому, рідкому й газоподібному станах. Розглянемо, наприклад, три стани води. (учні називають густини).Так густина льоду дорівнює 900 кг/м³, води 1000 кг/м³, водяної пари  0,59 кг/м³.

Робимо висновок про густини однієї речовини, що знаходиться у різних агрегатних станах.

Таблиця густин дає змогу визначити речовину, з якої тіло виготовлено, без проведення хімічного аналізу. Достатньо виміряти масу й об'єм тіла та обчислити густину.

6) Виводимо формули.

Виводяться формули  m=p*V; V=m/p. 

6. Розв’язання проблемного питання.

Повернемося до питання, на яке ми не змогли дати відповідь на початку уроку. Як можна визначити масу кам’яного вугілля у Донецькому басейні?

( учні дають відповідь )

4.    Робота з підручником

Розгляньте таблицю ст..69. слайд

Знайдіть у таблиці густину бетону. Що означає це число?

Котра з твердих речовин має найбільшу густину? Найменшу?

Густина речовини 710 кг/ м³. Що це за речовина?

Чому дорівнює маса 1 м³ алюмінію?

Чому дорівнює маса 3 м³ алюмінію?

Чому дорівнює маса 0,5 м³ води?

5.    Розв’язування якісних задач слайд

1.    Три кубики з мармуру, льоду і латуні  мають однаковий об’єм. Який із них має найбільшу масу, який найменшу?

2.Яке з двох тіл, масою 2кг кожне, має більший об’єм – скляне чи залізне? Чому?

3. Три кульки (свинцева, алюмінієва, залізна) мають однакові розміри та однаково пофарбовані. Чи зможете ви без використання якихось приладів відрізнити залізну кульку від решти?

6. Висновок

7.Домашнє завдання

Вивчити §10.

Задача. Визначити густину господарчого мила.

Презентація (Казимирчак –Полонська Олена Іванівна)

презентація в виді силки

Вставка презентації в виді "телевізора"

Педагогічні читання «Українські імена у світовій науці»

Управління освіти виконавчого комітету

Нововолинської міської ради

Міський методичний кабінет

Педагогічні читання

«Українські імена у світовій науці»

Казимирчак –Полонська Олена Іванівна

( 1902 – 1992 ) – відомий український вчений       

у галузі небесної механіки, дослідниця руху комет

Виступ підготовлений

учителем фізики

Нововолинської загальноосвітньої

школи  І - ІІІ ступенів № 7

Карасюк

Ольгою Ростиславівною

2014

Якби хтось провів конкурс на кількість видатних людей, імена яких присвоєні небесним тілам, то Україна посіла б одне з перших місць. А Волинь серед українських областей займає не останнє місце у цій категорії.

Майже всі знають про малу планету Леся, названу на честь Лесі Українки. Є планета, яка носить ім’я Клімішин, на честь видатного волинського вченого-астронома. Між орбітами Сатурна та Урана є пояс астероїдів, який має офіціальну назву «пояс Казимирчак - Полонської», а мала планета № 2006 з 1978 року має назву «Полонська» - так світова астрономічна спільнота вшанувала роботу жінки неймовірно трагічної долі, видатного вченого-астронома, волинянки Олени Іванівни Казимирчак  - Полонської.

Народилася Олена Іванівна 21 листопада 1902 р. у селі  Селець Володимирського повіту Волинської губернії в дворянській сім’ї Івана і Євгенії Полонських.

У селі, яке розтяглося понад берегом Луги, уже мало що нагадує про панський палац і парк з екзотичними рослинами. Хіба білі, рожеві й сині фіалки розбіглися з нього усім Сельцем. Біля двоповерхівки, де розмістилися сільська влада, офіс сільгосппідприємства та пошта, височить пагорб, на якому колись стояла панська альтанка і звідки, за місцевими переказами, Полонські, за вечірнім чаєм чи кавою, слухали спів селецьких дівчат.

За переказами місцевих жителів Льоля, як називали вдома Олену Іванівну, з сільськими людьми розмовляла українською мовою, стара ж пані – тільки російською. Полонські мали дуже багато землі, та, очевидно, зрозумівши, що часи змінюються і вона їм не буде потрібна, по гектару, по два розпродали майже всю.

16 річна вродлива дівчинка з захопленням вчилася в Луцькій гімназії. Вона добре опанувала українську, польську, російську, німецьку та англійську мови, фізику та математику. В 1920 році, після закінчення української жіночої гімназії на «відмінно», життєві обставини змусили Оле­ну  працювати в канцелярії Луцького суду і допо­магати хворій матері доглядати за маєтком.

Без атестату класичної чоловічої польської гімназії про вищу освіту в Польщі не було чого мріяти. В 1921 році, після іспитів з польської літератури та історії за 10 років шкільного курсу, після складання іспитів зі всіх шкільних предметів польською мовою, Олена отримала польський атестат зрілості.

У 1922 р. вона блискуче склала вступні іспити на фізико - математичний факультет Львів­ського університету Яна Казимира, по закінчен­ні якого працювала в Львівській астрономічній обсерваторії, а з 1932 р. — в Астрономічній об­серваторії Варшавського універ­ситету.

У Варшаві на талановиту асистентку звернув увагу відомий учений, патрі­арх польської наукової школи з небесної механіки, профессор М. Камінський і запросив Олену до аспірантури. Темою її дисер­тації було вивчення руху комет у період захоплення їх великими планетами Сонячної системи. В 1934 р. вона здобула вчений сту­пінь доктора філософії.

У 1936 р. доля з’єднала Олену Іванівну з Леоном Казимирчаком, ученим- іхтіологом, який також працював у Варшавському університеті. У 1937 р. у них народився син Сер­гій.

За словами очевидців стара пані дуже тішилася маленьким онуком. Буваючи у Сельці, Олена з Леонідом відвідували місцеву православну церкву, і сповідалися, і паску святили. Не вбиралися у пишну одежу й розмовляли по-нашому.

Це було щасливе подружжя красивих, талановитих людей, сповнених великих творчих за­думів. Та війна зруйнувала їхні плани.

У 1939 році, втікаючи подалі від фронту, Олена Іванівна з сином, чоловіком та матір’ю переїжджають до Львова. До 1944 року вона працювала в Астрономічному інституті, а ранньої весни 1944  на переконання чоловіка повернулася  до Варшави.

Олена Казимирчак мріяла повернутися в Україну та оселитися в теплій південній місцевості. Це було по­трібно і хворим синові та матері. Мрія здійснилася, та, як кажуть, «сталося не так, як гадалося». На війні безвісти пропав Л. Казимирчак, а на руках Олени Іванів­ни залишилися маленький син і хвора мати. Декілька разів, із ризиком для життя, вона робила спроби знайти чоловіка в конц­таборах. Скільки сил і здоров’я втратила Олена Іванівна для по­шуків своїх рідних, знає тільки Бог. Сотні кілометрів вона про­йшла босоніж скованою морозом землею, одягнена в гумовий пла­щик. Неушкодженою проходила крізь табори смерті, відшукуючи в смердючих бараках дорогих лю­дей — чоловіка і матір. Верталася звідти, звідки вивозили тільки трупи. Не раз стояла під дулами фашистських автоматів і дивила­ся смерті в очі. Але серце її ніко­ли не втрачало надії на Господа, який давав їй сили перебороти будь-які труднощі. Врешті-решт вона відшукала матір, з якою по­вернулася до сина.

У травні 1945 р. Олена Іванівна переїхала до Хер­сона й влаштувалася на роботу до Херсонського педагогічного ін­ституту. Мешкала вона із сином та мамою  у якомусь напівзруйнованому будиночку.  Щоб зводити кінці з кін­цями працювала по 17 годин на добу, водночас займалася  кан­дидатською дисертацією, оскільки її польський диплом доктора філо­софії в СРСР не визнавався.

Доля готувала жінці нові удари. У 1948 р. у херсонській лікарні помер син Сергій від менінгіту.  Щоб відволіктися і загли­битися в наукову роботу, Олена Іванівна прийняла запрошення директора Інституту теоретичної астрономії АН СРСР М. Субботіна і переїхала в Ленінград (Росія), де 1950 р. захистила кандидатську дисертацію. Перед нею розкри­валися перспективи масштабних досліджень руху комет і любої серцю викладацької роботи в Ле­нінградському педагогічному ін­ституті ім. М. Покровського, та доля знову завдала удару.

Під час сталін­ської боротьби з «ворогами наро­ду» в 1951 р. Полонську  звільнили з роботи нібито за скороченням штату, а через рік заарештували за «шпи­гунську діяльність» у вагоні потяга, коли вона поверталася від старенької хворої мами з Херсону.

8 місяців у 1952році Олена Іванівна провела в Бутирській в’язниці. ЇЇ допитували, в маленькій камері не дозволяли сісти чи лягти, вона вимушена була ходити – її підозрювали у шпигунській діяльності, адже жінка постійно підтримувала зв’язок з Польщею, намагаючись знайти чоловіка.

 Через брак доказів Олену   звільнили, втім про вла­штування на роботу в Ленінграді не могло і йтися. Олена Іванівна повернулася до Херсона, де ді­зналася, що під час її перебуван­ня у в’язниці померла мати, яку одразу після ув’язнення дочки помістили  у психіатричну лікарню.

У повоєнному Херсоні про­цвітав бандитизм. Багато разів і вдень, і вночі на молоду вчи­тельку (вона викладала в Херсон­ському суднобудівному технікумі) нападали грабіжники, забирали продуктові картки, речі, докумен­ти, вихоплювали з рук продукти. Квартиру декілька разів обкра­дали, а потім з вини сусідів вона згоріла. Після цього Олена Іванів­на впродовж  місяців жила про­сто неба. Описані життєві події змусили переїхати її до Одеси, де упродовж 1953—1956 рр. працю­вала в педагогічному інституті.

Переживши жит­тєві трагедії, жорстокі удари долі, Олена Іванівна не впала у відчай, вона заглибилась у духовність і науку. В Одесі на неї очікував особливо тяжкий удар — ректор педагогічного інституту під стра­хом звільнення з роботи заборо­нив відвідувати церкву. Полонська не хотіла втратити роботу, але й церкву залишити не могла. В цей час Олена Іванівна задума­ла грандіозну наукову роботу — дослідження руху комет. Така робота дала б змогу відповісти на запитання, чи народжуються комети в Со­нячній системі, чи вони є залиш­ками протопланетної речовини, чи міжзоряними утвореннями, захопленими Сонячною систе­мою. Ця робота вимагала велико­го обсягу обчислень і могла бути виконаною тільки в центрі до­сліджень з небесної механіки — в Інституті теоретичної астрономії в Ленінграді. Тому у 1956 р. Олена Іванівна переїхала до Ленінграда. Уже в немолодому віці вона вла­штувалася на посаду молодшого наукового співробітника відділу малих планет, комет та супутни­ків, опанувала нову для неї спра­ву — програмування, підготувала для обчислень величезний масив даних про рух комет за 400-річ- ний період. Казимирчак – Полонська  розробила безперевну числову теорію руху дуже ціка­вої комети Вольфа-1 за сто років (1884—1984) її спостереження.

У 1968 р. Олена Іванівна за­хистила докторську дисертацію на тему «Теорія руху короткоперіодичних комет і проблеми еволюції їх орбіт» — роботу сві­тового значення, за яку їй того ж року було присуджено премію АН СРСР ім. Ф. Бредихіна. Полонська вивчала динаміку малих пла­нет в Астрономічній раді СРСР, очолюючи групу вчених.

Основні наукові праці вченої присвячені вивченню руху комет. Особливу увагу вона приділяла короткоперіодичним кометам: встановила, що характерними закономірностями руху таких комет є їхнє зближення з великими планетами (передусім з Юпітером). Дослідила рухи 35 короткоперіодичних комет різних планетних сімейств, визначила типи змін кометних орбіт. Обґрунтувала гіпотезу захоплення короткоперіодичних комет великими планетами і намітила загальні закономірності кометних орбіт.

З 1966 по 1991 рік Олена Іванівна видала 109 наукових робіт. З 1972 року вона стає почесним членом Всесоюзного товариства сліпих. Жінка видає наукові праці з вищої математики для сліпих.

Олена Іванів­на завжди приділяла велику ува­гу роботі з аспірантами, багато з яких згодом стали відомими вченими України, Росії, Польщі.

Вона  намагалася вихо­вувати в учнів риси виняткової відповідальності, наукової етики і високої моралі, самопожертви в ім’я добра інших.

Саме такі риси були прита­манні їй самій. Втративши сім'ю і здоров’я, незадовго до смерті,   Казимирчак – Полонська  прийняла постриг під іменем монахині Олени, була організато­ром лікарні для одиноких, знедо­лених, бідних людей (1990 р.).

Прожиті нелегкі роки дали­ся взнаки. Олена Іванівна втра­тила зір, але не впала у відчай. Маючи добру пам’ять, вона ви­рішила викладати в Ленінград­ській академії теології, бо в серці завжди мала велику віру в Бога. Вона була справжня «мама» - учила, пояснювала, наставляла; могла говорити з людиною годинами, скільки часу їй потрібно було, стільки і виділяла.

Останні свої праці жінка дикту­вала помічницям та публікува­ла під псевдонімом «Монахиня Олена». Померла Олена Іванівна Казимирчак-Полонська в 1992 р. Її поховали на цвинтарі видатних астрономів на території Пулковської обсерваторії (Росія, побли­зу Санкт-Петербурга).

Небесний механік — так на­зивають учених, які спостері­гають за небесними тілами і розраховують їх рух. Але для видатного астронома, докто­ра фізико-математичних наук, доктора філософії Казимирчак- Полонської це визнання під­ходить двічі: вона крім точних математичних обчислень орбіт уміла відкрити небо своїми мо­литвами.

Донедавна у Сельці про рід Полонських нагадував лише склеп, де покоїлось тіло Івана Полонського. Де воно зникло ніхто не знає. За Радянського Союзу в холодному приміщенні був штаб цивільної оборони колгоспу, згодом тут зберігали молоко. За незалежності місцева молодь вирішила там облаштувати диско-бар, але потім відмовилася від цієї затії. Як можна веселитися у гробниці? Знаючи про малу Батьківщину відомого астронома, сюди навідувались іноземці, яких цікавить особистість Олени Іванівни.

21 листопада 2012 року - особливий день: 110-та річниця народження великої та нажаль маловідомої науковця та монахині Олени Казимирчак-Полонської.

 ЇЇ земляки старанно готувалися до цієї події, тому в пам'ять про цю великодушну людину, було встановлено стелу, яку розмістили саме на місці альтанки, де полюбляла теплими вечорами сидіти її сім’я.

 Улюблене слово матушки Олени була «відповідальність». Вона часто повторювала, що християнин повинен бути відповідальним за все: справи, вчинки, слова і навіть думки. Розуміла смирення як не опущені до долу очі та чорна хустина, а як прийняття існуючих умов життя, обставин, які посилає Господь, і мудра, відповідальна поведінка в тій чи іншій ситуації.

 Якою ж дивовижною силою наповнює своїх дітей волинська земля, якщо і через десятиліття вони є взірцем духовної сили та незламності.

Література:

1.     Казимирчак-Полонская Елена Ивановна // Колчинский И.Г.,  Корсунь А.А.,  Родригес М.Г.  Астрономы: біогр. справочник.  –  К.:  Наук. думка,  1977.  –  с. 108.

2.     Корсунь  А. Дослідниця комет  // Обрій.  –  2006.  -  №  38.  –  с.  11.

3.     Кривченя Е. Звезда Полонская// Джерела. — 1995. — №  31/32. — Серп. — с. 10.

4.     Кривченя  Є.  “ Людина — планета” //  Новий день. — 1995. — 11 листоп. —  с. 5.

5.     Олена Іванівна Казимирчак-Полонська // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2002  рік.  –  Херсон,   2001.  –  с.  52.